Оцінка державним судом доводів про неукладеність або недійсність третейського застереження у справах про видачу виконавчого документу або про скасування рішення третейського суду. Про неможливість подання заперечень до компетенції третейського суду

Перегляди: 69

Оцінка державним судом доводів про неукладеність або недійсність третейського застереження у справах про видачу виконавчого документу або про скасування рішення третейського суду. Про неможливість подання заперечень до компетенції третейського суду після встановленого строку.

У справі Північного апеляційного господарського суду № 876/73/23 про видачу наказу на рішення третейського суду боржник заявив про наявність підстав для відмови у видачі наказу , оскільки рішення третейського суду було прийнято за відсутності укладеного третейського застереження та відповідно за відсутності у третейського суду компетенції розглядати спір . Суд першої інстанції не погодився з доводами боржника та видав наказ .

18.01.2024 р. Касаційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу боржника та залишив у силі ухвалу суду першої інстанції ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/116416257) посилаючись на те, що

«Відповідно до ч. 1, 2, 7 ст. 27 Закону України "Про третейські суди" третейський суд, з додержанням вимог цього Закону, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи. Сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті. При прийнятті позову третейський суд вирішує питання про наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд третейського суду.

Ухвалою третейського суду порушено третейський розгляд справи та призначено судове засідання . Питання про наявність у Третейського суду компетенції на розгляд спору, що виник між сторонами, було вирішено Третейським судом під час порушення третейського розгляду, що узгоджується із положеннями Регламенту та Закону України "Про третейські суди".

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону та п. 1.7. Регламенту сторона має право заявити про відсутність у Третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті

Відповідачем до Третейського суду було подано заяву про відсутність компетенції, яка залишена ухвалою Третейського суду без розгляду, оскільки подана після початку розгляду справи по суті.»

Касаційний суд не погодився з доводами апелянта про неукладеність третейського застереження за відсутністю завіреного нотаріально перекладу договору із застереженням на українську мову та визнав ці доводи апелянта надмірно формальними.

Проте за вищевикладеними обставинами справи існують і інші підстави для відмови у задоволенні апеляційної скарги. Так за ст. 4 Типового Закону ЮНСІТРАЛ (https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/07-87000_ebook.pdf), яка має назву «Відмова від права на заперечення»: “Сторона, яка знає про те, що яке-небудь положення цього Закону, від якого сторони можуть відступати, або яка-небудь вимога, згідно з арбітражною угодою, не були дотримані, і проте продовжує брати участь в арбітражному провадженні, не заявивши заперечень проти такого недотримування без невиправданої затримки, а якщо для цього передбачено будь-який строк, то протягом цього строку вважається такою, що відмовилась від свого права на заперечення”.

Аналогічне правило викладене у ст.32 Регламенту ЮНСІТРАЛ ( https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/21-07998_ebook_r.pdf ),

У ст. 5 Європейської Конвенції з арбітражу (https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/register_texts_vol_ii.pdf) також сказано про те, що заперечення щодо відсутності або недійсності арбітражної угоди не можуть бути висунуті на більш пізній стадії арбітражного розгляду, а також у державному суді при зверненні до нього з проханням про розгляд справи по суті або про виконання арбітражного рішення.

Саме так вищевикладені правила міжнародного арбітражу були застосовані Касаційним цивільним судом у постановах від 06.02.2019 року у справі про скасування рішення арбітражу № 761/5425/16 ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/79805738) та від 15.09.2022 р. у справі про надання дозволу на виконання рішення арбітражу № 824/213/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354165) щодо зауважень сторони до складу арбітражного суду після розгляду справи арбітражним судом. Ці дії сторони були визнані касаційним судом зловживанням правом та таким, що не відповідають принципу добросовістності .

Про застосування міжнародних правил арбітражу до третейського розгляду спорів в Україні сказано у п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 року у справі № 1-3/2008 .

Огляд застосування цього правила іноземними та українськими державними судами викладений у висновку Української Арбітражної Асоціації (http://arbitration.kiev.ua/Uploads/Admin/20171026%20%20LG%20Ant%20Yapi%20Amici%20Curiae%20Brief.pdf)

Докази відсутності у третейського суду компетенції розглядати спір, які заявлені відповідачем після прийняття рішення третейського суду та про які він не заявляв під час третейського розгляду справи, не є підставою для скасування цього рішення - див постанову Касаційного цивільного суду від 11.01.2024 р у справі № 824/119/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/116291142

Цей висновок касаційного суду відповідає міжнародним правилам арбітражу - ст.4 Типового Закону ЮНСІТРАЛ https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/07-87000_ebook.pdf) та ст.32 Регламенту ЮНСІТРАЛ ( https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/ru/21-07998_ebook_r.pdf ),

про застосування якого в Україні сказано у п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 року у справі № 1-3/2008 .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 р оку у справі 761/5425/16-ц

(https://reyestr.court.gov.ua/Review/79805738 )